Засновник ФК «Подол» Максим Вершинін: про футбол, амброзію та розвиток «Шпали Арени»

27 серпня, 12:25   0

Максим Вершинін – власник бізнесу в Полтаві, проте головною пристрастю в його житті є футбол. Ця гра захопила його ще в дитинстві і нині не залишає його ні на мить. Він практично з нуля створив футбольний клуб «Подол», постійно допомагає юним полтавським футболістом, в складі ФК «Пирятин» став чемпіоном Європейських ігор з футболу серед ветеранів.

Нині Максим відроджує стадіон у Климівці, бореться з амброзією на полі, бюрократією у інстанціях і разом зі спортсменами вже планує збудувати роздягальні для футболістів та зручні сидіння для вболівальників.

У редакції «Кола» Максим Вершинін розповів не лише про футбол, а й про труднощі й бюрократію, з якими стикаються ентузіасти, які власними силами намагаються відроджувати місто.

Розкажіть, з чого почалася нова сторінка в історії футболу на Подолі?

Це все розпочалося в 2015 році. Я сам народився і виріс на Подолі. Перша освіта у мене – вчитель фізкультури. І в 2015 я вирішив зібрати команду «Подол». В нас виникла проблема, де тренуватися. Я згадав, що раніше ми постійно грали на стадіоні в Климівці.

Я побачив, що на Подолі немає жодної футбольної секції. Бокс є, гребля…А от футболу немає. Весь мікрорайон вже забудований, але нічого не було збудовано для розвитку спорту для молоді та дітей. Оце лише розпочали щось зводити в останні роки.

Тобто ви є Президентом ФК «Подол»?

Тренером бути не можу, мені не можна хвилюватися за станом здоров’я. Президент? Я не люблю цього слова. Президент – це той, хто постійно цим займається, а в мене ще є робота, яка теж забирає багато часу. Мені більше подобається слово засновник.

Вкладаєте власні кошти?

От мені дружина каже: «Купи шубу», а я їй відповідаю, що шуба є у кожного, а футбольний клуб – ні.

В якому стані був стадіон 4 роки тому?

Там ріс височезний бур’ян. Там не косили ніколи нічого, не доглядали. Роками він стояв занедбаний. Всі причетні до стадіону кивають один на одного, але крайніх немає. Не відомо навіть на чиєму балансі цей стадіон. Я навіть дав запити в міську раду, щоб в архівах знайти інформацію, проте нічого не з’ясували.

Як ви почали облагороджувати спортивну арену?

Перш за все, я купив тример і ним ми скосили весь бур’ян. І після цього почали там тренуватися. Знаю, що раніше на стадіон виділяли значну суму коштів. З цих коштів зробили лише паркан і поставили дві металеві штуки з назвою «ворота». Також знаю, що від дамби, яка зовсім поряд до стадіону, провели труби, щоб поливати поле. Чи сіяли траву спеціальну – невідомо. Але місцеві розповіли, що відразу виросла амброзія.

Вдалося знищити амброзію чи боротьба триває?

Амброзія й досі росте на стадіоні. Нам вдалося зменшити площу її поширення до певних осередків. Але вона росте й росте. І диво, з’явився засіб «Бішофіт». Почали активно рекламувати його. Я відразу звернувся до всіх інстанцій з проханням обробити поле цим засобом. Побризкали нам. Приходимо – а вона стоїть як і була. Чи вони пропустили осередки, чи не там бризкали… Ми виждали час, але нічого не сталося, скосили. Запрошували ще обробляти поле, але так ніхто й не приїхав. Я навіть фотографував амброзію комунальникам. А потім кажу, дізнавшись, скільки коштів виділили на «Бішофіт», що простіше було б на приймальних пунктах вторсировини організувати збір амброзії і толку б більше було.

І ви оголосили збір амброзії за гроші?

Так, після цього жарту я сказав, що потрібно виривати амброзію, адже те, що ми косимо її регулярно, результату не дає. Спершу виривав сам. Потім написав анонс у соцмережі. Запропонував 10 гривень за кілограм. Відкликнулися дівчата. Вони вирвали амброзії на 50 гривень, на які купили каву та морозиво. Потім подзвонили хлопці з Макухівки, які теж грають на цьому стадіоні. Запропонували допомогу. Разом ми вирвали практично все. В якості винагороди купив їм шашлик.

Рахували, скільки кілограмів вдалося вирвати?

Один мішок важив десь 35 кілограм. Було 8 мішків, плюс ще вручну збирали. Тому десь 400 кг вирвали. Тепер чекаємо, щоб підсохла і спалимо її.

На цьому стадіоні крім ФК «Подол» хто ще займається?

Крім дорослих на цьому стадіоні тренуються дітки. Сюсько Віктор, раніше працював в 20 школі, зараз на пенсії, але взявся тренувати діток. Вони ж тренуються  у нас на стадіоні. Він має офіційний статус дитячого клубу.

Дуже хочеться, щоб у нас була гарна футбольна школа для дітей, щоб потім ці ж дітлахи поповнювали професійні клуби і «Ворсклу» в тому числі. Раніше в кожному дворі були футбольні майданчики, де цілими днями хлопчаки ганяли м’яча. Тренери їздили по дворах і бачили талановитих дітей та запрошували в секції.

Що ще вже встигли зробити за ці роки?

Давно біля стадіону пиляли тополю, а вона впала на паркан і зламала його. Щоразу на тренуванні м’яч налітав на зламані штирі. Довелося переварити частину паркану. Потім якось прийшли, а чоловік возить дружину на авто по центру стадіону, вчить кермувати. Після цього полагодили ворота і почали закривати їх на замки. Згодом ми побачили, що стадіон став популярним. Тут же почали тренуватися діти, мешканці мікрорайону виходять сюди на пробіжки.

Чи зверталися за допомогою у розбудові стадіону до міської ради?

Ми подавали проект на «Бюджет участі». Довго думали, як назвати наш стадіон. Вирішили, що назва має бути пов’язана з залізницею. «Локомотив» вже є, тому ми думали, що ж ще є таке символічне і вирішили – шпала. Назвали ми свій проект «Шпала Арена». Але не склалося, багато й підтримали нас, але для перемоги не вистачило.

Ми проводимо на стадіоні зимовий чемпіонат з футболу. За власні кошти купуємо медалі і грамоти учасникам. Євген Нагорний, голова Подільської райради, пообіцяв профінансувати це. А Сергій Луценко привіз машину землі, щоб підрівняти поле.

Також нам дуже допомагає Сергій Андрущенко, голова селища Залізничників. Він також долучався до боротьби з амброзією, облаштуванням поля. Крім того, він надав тимчасове приміщення для роздягальні. Також хочу подякувати йому за допомогу в проведенні зимового чемпіонату.

То на чиєму балансі зараз стадіон?

Ми просили, щоб віддали його на баланс Подільської райради. Нам сказали, що не можна. Просимо: Віддайте нам, на Климівську селищну громаду, ми будемо за ним дивитися і розвивати, збудуємо трибуни і все, що потрібно. В нас же децентралізація! Ми готові були найти спонсорів, раз в міської влади немає на це коштів. Ми ж хочемо розвивати це місце але впевненості, що в нас його не заберуть, немає.

Ми зверталися у всі інстанції, нам обіцяли, що стадіон віддадуть на баланс спортивної школи «Олімпійські надії». Тоді б процес пішов, можливо, і кошти якісь виділили з бюджету. Але потім відмовили.

Які плани на майбутнє?

Наступного року плануємо поставити LED-ліхтарі навколо стадіону. В такий спосіб зекономимо міському бюджету кошти. Також нині я завіз на стадіон матеріали, хочу зібрати хлопців. Я це називаю «Операція без дружин». Хочемо збудувати роздягальню, адже скоро буде прохолодно.

Також хотіли б організувати подільский чемпіонат. Він був безкоштовним. Думаю, команд 12-15 назбирали б. Зробили б зручний час для всіх, без комерції і бюрократії. У нас же ще яка проблема полтавських чемпіонатів? Ігри зазвичай на 17.00, адже на стадіоні «Динамо» погане освітлення. А більшість футболістів не можуть фізично встигнути на матч з роботи.

ФК «Подол» нині посідає місце в середині турнірної таблиці Чемпіонату Полтави. Футбольні критики та експерти називають цю команду амбітною, яка полюбляє псувати нерви фаворитам.

Читайте також: Полтавці відзначили День Незалежності «Забігом у вишиванках». ФОТО

Автор: Марина Левчук

Інтерв'ю 27 серпня, 12:25

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції